Марюха Ірина МОРФОЛОГІЧНА АСИМЕТРІЯ В ПЕРЕКЛАДІ АНАТОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

 

МОРФОЛОГІЧНА АСИМЕТРІЯ

В ПЕРЕКЛАДІ АНАТОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

 

Марюха Ірина

студентка 3 курсу філологічного факультету

Наук. керівник: канд. філол. наук, доц. Мацегора І. Л.

Анотація: У дослідженні проаналізовано явище міжмовної асиметрії на морфологічному рівні на прикладі анатомічної лексики.

Ключові слова: міжмовна асиметрія, морфологічна асиметрія, безеквівалентна лексика.

В умовах перекладацької діяльності перекладач стикається з таким явищем як міжмовна асиметрія. Для практики перекладу питання мовної асиметрії, безумовно, є важливим, бо саме через відсутність рівнозначного еквівалента в іншій мові, стаються більшість помилок, окрім того, це є однією з причин, чому один і той же текст можна перекласти по-різному. Іншими словами, мовна асиметрія лежить в основі варіативності перекладу. [4; 37]

Як зазначає більшість лінгвістів, мова ‒ це сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об'єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок. [5, с. 768] Кожній мові притаманна лексика, до якої можна підібрати відповідний еквівалент в іншій мові, проте наявні й ті слова, до яких важко або взагалі неможливо підібрати еквівалент. В такому випадку говорять про міжмовну асиметрію.

Асиметрія – це відносини між двома мовами, які характеризуються відсутністю однозначних  відповідностей між мовними елементами. Значний ступінь асиметрії проявляється не тільки при зіставлені систем двох мов, але і в установленні відповідностей між використанням цих мовних одиниць у мові. [2]

Процес міжмовної асиметрії зумовлений фактором динамічності мов, що розвиваються не в однаковому темпі. Окрім того, велику роль грають історичні, культурні та соціально-політичні події.

Асиметрія може проявлятися на декількох рівнях: лексичному, граматичному та синтаксичному.

Граматична (морфологічна) асиметрія - це відмінності в граматичних значеннях слів, в наявності одних морфологічних форм в одній мові, та їх відсутності в іншій. Наприклад, відмінність у категорії роду: в українській мові слово “грип” відноситься до чоловічого роду, в польській “grypa” - до жіночого.

Суміжним явищем до міжмовної асиметрії є наявність безеквівалентної лексики. Проте не треба плутати ці поняття, при асиметрії мова-реципієнт не має конкретного однозначного відповідника, а при наявності у тексті безеквівалентної лексики, відповідника немає взагалі. Безеквівалентна лексика відображає культурні особливості певної країни, називає явища та реалії, яких не існує поза межами даної країни. Асиметрія, в свою чергу, не має конкретного пласту лексики, де вона проявляється, це можуть бути загальновживані слова або лексика обмеженого вживання.

Українська мова, так само як і польська, належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї, через що можна знайти спільні риси у системах цих мов. Проте ми звернемо увагу на відмінності української та польської мов, а саме на морфологічний рівень.

Найбільшою групою відмінностей в анатомічній лексиці між українською та польською мовами складає категорія роду іменників, яка як в українській, так і в польській мовах має 3 роди (чоловічий, жіночий та середній), а також спільний. Рід іменника виражається системою флексій в однині. Оскільки існує всього 3 роди, відповідно до цього можна виділити 3 групи. Перша група - іменники, що належать до чоловічого роду в одній мові та мають жіночий рід в іншій, і навпаки, - ця група є найбільшою. Наприклад, в польській мові слово “gruczoł” відноситься до чоловічого роду, укр. “залоза” - до жіночого [6; 50]; пол. cewka moczowa (ж.р.) - укр. сечовивідний канал (ч.р.) [6; 126]; пол. mostek (ч. р.) - укр. грудина (ж. р.) [6; 33]; пол. układ oddechowy (ч.р.) - укр. дихальна система (ж.р.) [6; 38]; пол. błonnik (ч.р.) - укр. клітковина (ж.р.) [6; 65]; пол. czaszka (ж.р.) - укр. череп (ч.р.) [6; 54]. До другої групи відносяться іменники, що належать до середнього роду в одній мові та мають чоловічий рід в іншій, і навпаки. Наприклад, пол. mózgowie (с.р.) - укр. головний мозок (ч.р.) [6; 31]; пол. naczynie włosowate (c.р.) - укр. капіляр (ч.р.) [6; 61]; пол. przedsionek (ч.р.) - укр. предсердя (с.р.) [6; 100]; пол. wzgórze (с.р.) - укр. таламус (ч.р.) [6; 152]. Остання група - іменники, що належать до жіночого роду в одній мові та мають середній рід в іншій, і навпаки. Наприклад, пол. krwawienie (с.р.) - укр. кровотеча (ж.р.) [6; 71]; пол. okostna (ж.р.) - укр. окістя (с.р.) [6; 94]; пол. gałka oczna (ж.р.) - укр. очне яблуко (с.р.) [6; 97]; пол. jelito (grube) (с.р.) - укр. кишка (товста) (ж.р.) [6; 139].

Інша морфологічна відмінність - це тип відмінювання, яким характеризуються іменники. Ця відмінність тісно пов’язана із першою, із категорією роду, оскільки в багатьох випадках при зміні роду змінюється і відміна. Відповідно до цього, можна виділити дві групи: іменники, які при перекладі змінили рід, тому власне і змінили відміну. Наприклад, пол. cewka moczowa (3 відм.) - укр. сечовивідний канал (2 відм.) [6; 126]; пол. krwawienie (2 відм.) - укр. кровотеча (1 відм.) [6; 71]; пол. gałka oczna (3 відм.) - укр. очне яблуко (2 відм.) [6; 97]; пол. czaszka (3 відм.) - укр. череп (2 відм.) [6; 154]. Та інша група, до якої можна віднести іменники, що при перекладі зберігають рід, але переходять до іншої відміни. Наприклад, пол. kręgosłup (1 відм.) - укр. хребет (2 відм.) [6; 151]; пол. zakrzep (1 відм.) - укр. тромб (2 відм.) [6; 141]; пол. tchawica (4 відм.) - укр. трахея (1 відм.) [6; 140]; пол. wątroba (3 відм.) - укр. печінка (1 відм.) [6; 101].

Отже, ми з’ясували, що відносини між двома мовами можуть характеризуватися відсутністю однозначних відповідностей між мовними одиницями, які можуть проявлятися на лексичному, граматичному або синтаксичному рівні. Дослідивши більш детально граматичний рівень мови, ми виявили міжмовну асиметрію в польсько-українському перекладі анатомічної лексики, а саме в категорії роду іменника та його відміни. Отримані результати можуть бути корисними для складання двомовних медичних словників та інших медичних праць.

Література

1. Бірюкова О. Міжмовна асиметрія як джерело розвитку мови. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. 2014.№20. С. 213-219.

2. Верховцева О. М., Куценко О. В. Міжмовна асиметрія в процесі перекладу. НАУ, 2018. URL: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39646 (дата звернення: 19. 02. 2023)

3. Горпинич В. О. Морфологія української мови : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : ВЦ «Академія», 2004. 336 с.

4.  Ребрій О. В. Сучасні концепції творчості у перекладі : монографія. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. 376 с.

5.   Словник української мови в 11 томах / за ред. І. К. Білодід. Київ, 1973. Т. 4. С. 768.

6. Українсько-польський та польсько-український словник для закладів загальної середньої освіти з навчанням польською мовою / О. С. Бобкова, Н. І. Богомолова, О. В. Гісем та ін.  Чернівці : Букрек, 2018. 320 с.