Міронов Артем Олександрович ВІД ЧОГО НЕЗАЛЕЖНІ ІНДІ-ВИКОНАВЦІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ГУРТІВ «ОДИН В КАНОЕ» ТА «VIVIENNE MORT»)

 

ВІД ЧОГО НЕЗАЛЕЖНІ ІНДІ-ВИКОНАВЦІ

(НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ГУРТІВ «ОДИН В КАНОЕ» ТА «VIVIENNE MORT»)

Міронов Артем Олександрович

Науковий керівник – Павленко Ірина Яківна, 

доктор філологічних наук, професор

Запорізький національний університет

Анотація. У розвідці на матеріалі інерв’ю з представниками найбільш відомих українських інді-груп заперечується думка про те, що їх свобода ґрунтується на незалежності від продюсерських центрів та стороннього фінансування, акцентується увага на свободі творчості, слова та думок творців  і рецептивній свободі слухачів.

Ключові слова: творча незалежність, свобода творчості, інді-гурт, митець, слухач.

Питання залежності/незалежності митця та творчих колективів постійно у полі зору не лише критики літературної, музичної та іншої критики. До нього звертаються культурологи, соціологи, філософи, юристи тощо. Їх свобода розглядається у різних вимірах [1; 2; 3; 4; 5 та ін.]. Найчастіше, коли йдеться про масову культуру, акцентується на фінансовій та організаційній незалежності. Але чи це головне для справжніх митців?

Серед сучасного українського музичного контенту особливе місце займають так звані інді-артисти (інді-гурти, інді-виконавці) (Інді (від англійського слова «independent») – в перекладі означає «незалежний»), які набувають дедалі більшої популярності в аудиторії. В українському артпросторі одними з найбільш популярних інді-гуртів є «Один в каное» та  «Vivienne Mort».

Інді-музиканти всіляко декларують свою незалежність: вони незалежно думають,  незалежні у формуванні своїх колективів їм простіше обирати інструментальний склад, ніж колективам, що стримані контрактом із продюсерським центром. Найголовніше, вони відчувають себе вільними у творчості. Так, наприклад, солістка та авторка пісень гурту «Vivienne Mort» Даніела Заюшкіна стверджує: «… що б не сталося, я завжди можу співати. Це не ілюзія свободи — я дійсно можу завжди співати і робити це із задоволенням» [6].

Проте, так чи інакше, чи буде витвір мистецтва затребуваний широкою аудиторією – залежить не лише від митця. Його подальшу долю вирішує попит у слухачів. Сучасний українських слухач останнім часом змінюється: він звільняється від тиску телебачення, що стрімко втрачає свою популярність. Також, з початком повномасштабної російської агресії, змінюється аудіальне поле українців, іншим стає музичний вибір, зокрема через значне скорочення російського мистецького продукту, а також через формування нових слухацьких запитів під час війни.

І однією зі специфічних особливостей, притаманних саме інді-артистам, є їх шлях до слухачів: спочатку в них відбувається «знайомство» зі своєю аудиторією на теренах інтернету. Якщо творчий продукт відповідає слухацьким запитам – пісні активно розповсюджуються в соціальних мережах та на мультимедійних платформах (TikTok, YouTube, Spotify та інші). Музиканти отримують зворотній зв’язок за рахунок реагування у вигляді лайків, репостів, коментарів тощо. Присутні й «живі» емоції, що з’являються через онлайн-стріми та, звісно, коли незалежні артисти починають збирати зали.

Такий спосіб просування власної творчості відбувається при відсутності великого фінансування, яке часто зводиться лише до оплати інді-артистами своєї реклами в соціальних мережах. Отже, можна говорити про певну економічну свободу, адже представники інді не залежать від чужих грошей.

Здебільшого, досить важко відчувати себе вільним митцеві, що залежить від інших (продюсерів, менеджерів, лейблів, компаній і т. д.) – рухатися шляхом свободи здатен лише незалежний автор. Німецький філософ ХХ ст. Еріх Фромм писав, що свободи для незалежності можна досягти шляхом самореалізації – вкрай важливо «рухатися до повної реалізації позитивної свободи, заснованої на унікальності та індивідуальності людини» [1]. Але у співпраці артистів та продюсерських центрів, на жаль, питання унікальності та індивідуальності кожного артиста ставиться досить рідко, що й сприяє поширенню кількості інді-артистів в сучасному медійному просторі.

Тим більше, що слухацька аудиторія дедалі менше прагне сприймати виключно знайомі штампи та тренди масової культури. Тому зростання популярності інді-артистів можна також розглядати в річищі зростання уваги до внутрішньої свободи креативної людини, яка дає можливість самовизначатися й самовиражатися без перешкод.

До того ж, ті самі тренди часто змінюються швидше, аніж продюсерські центри встигають за цими процесами слідкувати. Це також не може не сприяти популяризації  незалежної творчості, що несе естетичну свободу для артистів та рецептивну свободу для їх прихильників. «Під час виступу на львівському TEDx гітарист "Один в каное" Устим Похмурський закликав українців … бути самим собі відправною точкою. Такого принципу колектив намагається дотримуватися і в творчості. Для них вкрай важливо бути чесними із собою і робити винятково те, що подобається. Саме тому гурт відмовився від команди менеджерів та піарників і все робить сам» [7].

Даніела Заюшкіна з гурту «Vivienne Mort» розглядає творчість як абсолютно вільний акт, у якому навіть не прогнозується результат, є лише потреба самовираження та бути почутою. «Знаєш, коли я записую текст пісні, то не люблю думати, про що він. І потім, розгадуючи його зміст, стараючись сама себе усвідомити, я іноді бачу: те, що ти боявся сказати як людина, завжди можна сказати як поет. А якщо не вдається і як поет, то вий, кричи, завивай від землі до небес і назад — і тебе зрозуміють. Те, що в тебе на душі, ти зможеш передати» [6].

Тож, інді-артисти обирають свій «незалежний» шлях зокрема й тому, що прагнуть зберегти духовну та творчу свободу – сміливість самовираження, незалежність від чужих поглядів, смаків, вказівок чи порад. Адже, з такого погляду, обмеження творчості у будь-якому вигляді та вимірі веде до пересічності і, в остаточному результаті, до втрати себе. Саме у творчості особистість розкріпачується, дозволяє собі те, що не може дозволити як пересічна людина.

Власна свобода – це й надання права бути вільними у інтерпретації й оцінці твоєї творчості іншими. На цьому також наголошує Даніела Заюшкіна в своєму інтерв’ю: «Я хочу лишити людям простір для власних інтерпретацій, не підрізати і не обмежувати їхню фантазію досвідом своєї персони … Для мене правда в тому, що пояснення зайві. Я розумію по-своєму, але не проти, якщо люди вигадують інші трактування, чесні та цікаві» [6].

Отже, у сучасних інді-артистів соціально-економічна незалежність безпосередньо впливає на естетичну свободу, відбувається синергія особистісної свободи та художньої. Бути оригінальними та максимально самовиражатися дозволяє інді-гуртам саме їх незалежність – творчі інтенції не зв’язані жодними вказівками, примусами й зобов’язаннями, а, отже, й пошуки можуть бути більш активними, різноманітними, здатними давати інші результати. «Якщо я побачу, що мені не хочеться ні співати, ні писати, то, думаю, мене важко буде змусити це робити» [6].

Прояви такої незалежності в мистецтві є надзвичайно важливими, адже воно має допомагати не лише пізнавати світ, а й покращувати його, що майже неможливо, коли митець знаходиться під постійним контролем. А незалежні артисти завжди можуть бути вірними власним переконанням і самостійно обирати напрям своєї діяльності.

Література:

1.        Fromm E. Escape from Freedom. Avon Books. New York, 1969. 333 p.

2.        Роменець В. Психологія творчості.  Київ: Либідь, 2001.

3.        Csikszentmihalyi M. Creativity. N.Y.: Harper Perennial, 1997

4.  Дмитрук А. В. Свобода творчості: поняття, ознаки, сутнісні виміри. Актуальні проблеми держави і права, 2014, № 4.

5.  Подолянко Л. Феномен свободи і культура. URL: https://ephd.cz/wp-content/uploads/2018/ephd_2018_4_1/13.pdf (дата звернення: 23.10.2023)

6. Кейн С. Vivienne Mort: життя, смерть та «Досвід». URL: https://comma.com.ua/article/vivienne-mort-dosvid/  (дата звернення: 23.10.2023)

7.   Гурт «Один в каное».  Музика з амбіціями | Українська правда_Життя. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2019/03/10/235963/ (дата звернення: 23.10.2023)