ГЕТЕРООБРАЗ ПОЛЯКА
В УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИЧНИХ ПІСНЯХ ХVІІІ СТ.
Золотаревська Таїсія
Геннадіївна,
студентка 1 курсу
магістратури
Павленко Ірина Яківна, д. філол. н., професор
Запорізький
національний університет
Анотація. У розвідці
поставлене питання про динаміку трансформації під впливом новим соціокультурних
обставин гетерообразу поляка в
українських історичних піснях, його рух від «чужого» до «іншого».
Ключові слова: імагологія,
автоімідж, гетероіміжд (гетерообраз), історична пісня.
У сучасному українському
літературознавстві, за визначенням Дмитра Наливайка, відбувається «розширення
горизонтів» компаративістики. Одним з таких «горизонтів» є літературна
імагологія. Предметом цієї компаративної галузі є літературний етнообраз, «під
яким розуміємо такий літературний образ, що конструює не лише індивідуальні
риси, а й етнічну (національну) ідентичність зображуваних персонажів, краєвидів
чи історичної минувшини, подаючи певні їхні ознаки як «типові» для відповідної
країни, «характерні» для цілого народу» [2, с.54].
Звертаючи
увагу на сам термін «етноімагологія» Бровко О.О. наголошував, що передусім це
«галузь літературної компаративістики, що вивчає зображення в національній
літературі інших народів і країн» [1, c.171]. Але за своєю природою імагологія
є міждисциплінарною галуззю знання, що спирається на досягнення багатьох
дисциплін, перш за все культурної антропології, тому вважаємо за доцільне і
можливе екстраполювати завдання та предмет літературної імагології на
дослідження фольклору, перш за все тих жанрів, які орієнтовані на збереження історичної пам’яті, а отже
розкривають уявлення творців та трансляторів фольклорних текстів про представників
свого народу та інших народів, які відігравали значну роль у його історії та культурі. Рух фольклорних творів, що втілювали колективне
бачення минулого та представників у подіях, що відбувалися, різних народів,
призводив до формування узагальнених характеристик не лише українців, але й
татар, поляків, росіян тощо, творення досить стабільних узагальнених образів
різних народів.
За
співвіднесенням індивідуальних характеристик з конкретною національною
ідентичністю «розрізняють образ власного етнокультурного Я – автообраз (чи автоімідж, auto‑image) та
образ Іншого – гетерообраз (чи
гетероімідж, hetero‑image), а за семантикою їх можна ділити на образи позитивно й негативно забарвлені,
символічні, карикатурні, гротескні тощо» [2, с.54]. Коли йдеться про
історичні пісні, то автообраз завжди наділений позитивними характеристиками, і
лише у поодиноких випадках може набирати негативних конотацій, як, наприклад,
засудження у деяких варіантах творів про руйнування Січі запорожців у тому, що
вони не відстояли Запорожжя.
Гетерообрази
можуть набувати значення «інший», «чужий», «ворожий», можуть змінюватися
характеристики колишніх друзів та ворогів, що можна простежити на прикладі
образу поляка/ляха в українських історичних піснях.
В українському
фольклорі XVI – XVII ст. під впливом
суспільно-політичних, релігійних, національних та культурних обставин в українському фольклорі сформувався образ ляха як ворога. Особливо яскраво значення «чужий», «ворог» щодо поляків виявляється
у піснях Хмельниччини. Та починаючи з XVIII століття відбувається своєрідна зміна трактування
етнообразу поляка від «ворожого» до «іншого». Наприклад, у пісні «Зібралися всі бурлаки» [6, с. 192] ворогом постає не поляк, а росіянин – москаль; уособленням ворожості,
агресивності та лицемірства, а водночас і втіленням основних рис сформованого
на той час гетерообразу росіян, стала цариця
Катерина. Водночас у пісні звучить дорікання графу Потоцькому, котрий
«Занапастив свою Польщу / Та взяв Україну. / Думав було, на Вкраїні / Щоб королем стати. / Пропадеш ти тепер сам / Та ще й твоя мати!» [6, с.192]. Тут вже не колективний, а індивідуалізований образ чужого, який запропастив
не лише українців, але й власний народ (таким чином відбувається зіставлення
долі двох народів), і ворогом став тоді, коли довірився росіянам.
Ще одним
виразним прикладом зображення поляка як «іншого» є історична пісня «Понятовський» у записі Я. Новицького [5, с. 299]. У ній йдеться про битву між поляками та московитами у 1653
році, ще за часів гетьманства Богдана Хмельницького, але запис було зроблено майже через два з половиною століття після події
на території Нижньої Наддніпрянщини: «Аршавики-москалики
калавури зняли /А поляків-гайдамаків в потилицю гнали» [5, с. 299]. Звичайно, що творення антитетичних образів «аршавиків-москаликів» та
«поляків-гайдамаків» зумовлене регіоном та часом фіксації твору, але неможливо
не відзначити зближення «свого» - гайдамака та «іншого» - поляка у межах
єдиного образу. Таким чином, упродовж XVIII і наступного століття образ поляка
в історичних піснях поступово втрачає риси, притаманні «чужому», ворогові, і
все більше набуває рис «іншого».
Звертаючись до
подій сьогодення варто зазначити, що новітня історія розвитку
польсько-українських відносин призвела до
розширення позитивних конотацій образу поляка, сприйняття його як «свого». За часів широкомасштабної війни росії в
Україні саме з поляками пов’язані уявлення про рятування, допомогу, захист,
підтримку. Це яскраво виявляється у масовій культурі, піснях зокрема. Але це вже виключно
авторські твори: народних історичних пісень новітнього часу не існує.
Література
1. Бровко О.О. Основи
компаративістики: навчально -методичний посібник. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2012.
214 с.
2. Будний В. Розгадка
чарів Цірцеї: Національні образи та стереотипи в освітленні літературної
етноімагології. Слово і Час. 2007. №3, с. 52 – 63с.
3. Манакін В. М. Мова та
міжкультурна комунікація: навчальний посібник. Київ: Вид-во «Академія», 2012. 281 с.
4. Наливайко Д. Сучасна
літературна компаративістика: стратегія і методи: Антологія. Київ: Вид-во «Києво-Могилянська академія»,
2009. 487с.
5. Новицький Я. Твори у
п’яти томах. Том 3. Упор.: Іваннікова Л., Павленко І. Запоріжжя: «Запорізьке
наукове товариство ім. Я. Новицького», 2009. 437 с.
6. Українські народні
думи та історичні пісні. Упор. Павлій П.Д., Родіна М.С., Стельмах М.П. За ред.: Рильського М.Т. Київ:
Академія наук УРСР, 1955. 640 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар