Волошина Дар’я Павлівна ЗАСОБИ ВПЛИВУ В МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ ТА ЙОГО ВАГОМІСТЬ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

 

ЗАСОБИ ВПЛИВУ В МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ

ТА ЙОГО ВАГОМІСТЬ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

 Волошина Дар’я Павлівна,

студентка ОС «Магістр», ОП «Прикладні філологічні студії»,

Маріупольський державний університет у Києві, Україна

Науковий керівник: Гайдук Неллі Анатоліївна,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри прикладної філології

 

Анотація. Медійний дискурс існує та функціонує у медійному просторі, і, оскільки суспільство ХХІ століття характеризується високим рівнем цифровізації, то медіадискурс являє собою складну структуровану систему взаємодії громадського мовлення та технічних засобів, що використовуються для передачі інформації адресатові.

Ключові слова – вплив, засоби впливу, дискурс, медіа, медійний дискурс.

Людина сучасності вже навряд чи уявляє себе без засобів масової комунікації. До засобів масової комунікації відносимо не лише мережеві ресурси, а й радіо-, телересурси, традиційні друковані видання, тощо. В залежності вікової диференціації адресатів, можемо стверджувати, що представники середнього та молодого віку надають перевагу мережевим ЗМІ, тоді як представники більш старшого покоління надають перевагу більш звичним для них друкованим та радіо- і телемедіа, проте чіткої межі вікових переваг ЗМІ, звичайно ж, не існує.

Слідуючи за українським дослідником дискурсивних стратегій, що реалізуються у медійному просторі, І. Мірошниченко, ми будемо притримуватися твердження, що медіадискурс являє собою когнітивно-прагматичне середовище, що транслює своїй аудиторії певні смисли та метафоричні факти людського буття за допомогою як вербальних, так і екстралінгвістичниих контекстуальних факторів, і тим самим створює певний вплив на свою аудиторію [1].

У будь-якому випадку, усі ЗМІ характеризуються актуальністю, оперативністю, одночасністю, регулярністю, анонімністю, універсальністю.

Масову комунікацію можна назвати певним процесом консолідації суспільства, а також виробництвом масових цінностей, що «проростають» у громадську свідомість, а, отже, медійні тексти, безперечно, чинять психологічний вплив на отримувасів інформації. За твердженням О. Холод, масовій комунікації притаманні:

1) Гетерогенність.

2) Анонімність.

3) Публічний характер транслювання.

4) Одночасність у досягненні до адресата.

5) Нестійкий характер.

6) Висока витратність трансляції повідомлень.

7) Неможливість перевірити інформації.

8) Відсутність фіксації миттєвого зворотного зв‘язку.

9) Спрощеність продукту масової комунікації.

10) Утворення різних соціальних та інтелектуальних ніш аудиторії.

11) «Виховання» аудиторії.

13) Притягування цільової аудиторії [2, с. 130-131].

Отже, масова комунікація охоплює усі ланки суспільства, характеризується поширенням соціальної інформації технічними засобами і розрахована на велику, гетерогенну, анонімну аудиторію, що відстоїть від адресанта у просторі та інколи і у часі.

Впливом з точки зору психологічної науки називаємо процес взаємної дії індивідуумів, під час якого один індивідуум змінює вектор думок іншого, його наміри, уявлення, настанови тощо за допомогою певних засобів, що впливають на свідомість та підсвідомість.

Вплив може бути різного характеру, так, психологічний вплив направлений на психічні процеси людини, і за своїм характером розподіляється на наступні види: індивідуально-специфічний, що полягає у нав’язуванні особливих поведінкових настанов, функціонально-рольовий, що полягає у нав’язуванні соціальних цінностей і вчинків, способів можливої поведінки, направлений, що має на меті конкретний об’єкт впливу; крім того, розрізняється прямий та опосередкований впливи, коли дія направлена не на об’єкт впливу, а на його оточуюче середовище.

Задля ефективного психологічного впливу у ЗМІ використовуються такі прийоми, як дезінформація, поширення міфів та чуток, маніпуляційні стратегії. Яким саме чином вони реалізуються у медійних текстах, ми розглянемо нижче.

О. Холод справедливо наголошує щодо тотожності понять масової комунікації та психологічного впливу: «поняття «масова комунікація» більше тотожне з поняттям «психологічний вплив», виконують однакові функції і тільки у 15 випадків абсолютно не збігаються [2, с. 132].

Враховуючи велику залежність людини ХХІ століття від засобів масової інформації та комунікації, слід зауважити, що, вочевидь, усе різноманіття інформації, причому як достеменної, так і такої, достовірність якої важко перевірити, що проникло в канали масової комунікації, так чи інакше здійснює вплив на розвиток людської свідомості, від чого залежить ступінь впливу – зовсім інше питання, серед таких факторів можна назвати і вік, і соціальний статус, і рівень загального інтелекту чи освіченості, наявність у адресата комунікативного підтексту та попередніх знань з проблематики, що порушується у медійному просторі.

Література

1.   Мірошниченко І. Г. Сучасні підходи до типології мас-медійного дискурсу. Сучасний мас-медійний простір: реалії та перспективи розвитку : матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., Вінниця, 12–13.10.2016. Вінниця, 2016. С. 227–231.

2. Холод О. М. Комунікаційні технології: підручник. К.: «Центр учбової літератури», 2013. 213 с.