Семантика БІЛОГО кольору
в польських і українських
фразеологізмах
Кричмар Анна
магістрантка 2 курсу, філологічного
факультету
Запорізький національний університет
наук. кер.: Мацегора І.Л., к.філол.н., доцент кафедри слов’янської
філології, Запорізький національний університет
Ключові слова: кольоропозначення, фразеологізм, фразеологічна одиниця, міжкультурна комунікація, порівняльний аналіз
Ще з давніх часів у культурі всіх
народів почала складатися певна гамма кольорів. Національні кольори історично
обумовлені і традиційні, вони відповідають характеру і темпераменту народу,
оточуючій його природі. Зараз колір є об’єктом дослідження багатьох наук:
лінгвістики, фізіології, психології, історії, етнології та інших, що можна
пояснити важливістю даного феномену у житті людини. За допомогою кольору можна
визначити настрій, емоції та навіть важливі події, що відбуваються на даний
момент в житті людини. Колір несе в собі важливу інформацію окремо від мови,
але, входячи до складу мовних одиниць, у тому числі і стійких, даний компонент
наділяється ще важливішою значимістю, набуває певної символіки
Сучасний розвиток лінгвістики
нерозривно пов'язаний із проблемами вивчення фразеології, котра є одним із
найдавніших мовних пластів. Відомо, що
національно-культурні елементи когнітивної системи того чи іншого народу
присутні на всіх рівнях мови, але найбільш яскраво особливості когнітивної бази
окремої нації виявляються у фразеології. Фразеологізми є унікальним явищем
кожної мови світу, оскільки в них закладено інформацію про позамовну дійсність,
що дає можливість досить влучно та образно відображати матеріальне і духовне
життя певного народу, передавати його дух та колорит. Дослідження
назв кольорів посідає провідне місце у лінгвістиці, оскільки колоративи являють
собою значний пласт лексичного словника мови і активно використовуються.
Кожен із кольорів несе в собі певне інформаційне
навантаження. Тому можна стверджувати, що фразеологізми з колористичним
компонентом дають можливість зрозуміти специфічність світовідчуття та
світосприйняття певного народу.
Термін «фразеологія» виступає у лінгвістиці у трьох
основних значеннях. Він розглядається як особливий «розділ мовознавства», і як
сукупність фразеологізмів будь-якої мови, і як сукупність специфічних поєднань,
властивих окремому автору, соціальній групі чи літературному напрямку [4, с. 25].
Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego: «Frazeologia – 1. A) zasób wyrażeń i zwrotów właściwych
danemu językowi; b) dział językoznawstwa, nauka o związkach frazeologicznych.
2. Piękne słowa, hasła bez głębszej treści, nie mające pokrycia w
rzeczywistości» [29]. Словник польської мови під
редакцією В. Дорошевського: Фразеологія – 1. А) запас виразів і словосполучень,
характерних для даної мови; б) область мовознавства, наука про фразеологічні
зв'язки. 2. Красиві слова, гасла без глибшого змісту, які не засновані на
реальності. Точка зору польських лінгвістів щодо визначення поняття «фразеологія»
принципово не відрізняється від концепцій українських мовознавців [цит за: 1,
с.6].
Облік метафоричних переосмислень периферійних кольоронайменувань
і кольоропозначень важливий у дослідженні використання лексико-семантичної
наповнюваності тексту. Істотну роль у разі виконують прості прикметники, які
діляться на: прикметники вторинної номінації (бузковий, молочний); не мають ясної етимології (бурий, червоний); з обмеженою сполучністю (білявий, карий); запозичені (індиго);
неологізми та архаїзми (смарагдовий,
кубовий); термінологічні (кобальт,
ультрамарин);.
Відтінки кольору завжди викликають великий інтерес у
лінгвістиці через
широку семантичну наповненість, що включає: інтенсивність фарбування (яскраво-, світло-, темно-, ніжно-) та різнобарвність
предметів або змішані кольори (синьо-зелений,
жовто-червоний).
Колір – універсальна
категорія, проте у кожній лінгвокультурі ця категорія має власну специфіку,
одна з унікальних категорій культури, що фіксує інформацію про колорит
навколишньої природи, своєрідність історичного шляху народу, взаємодії різних
етнічних традицій та особливостях художнього бачення світу. Колірне сприйняття
світу знайшло своє відображення у фразеологічній системі. Фразеологічні одиниці
володіють великою комунікативною цінністю, і в них яскраво відображена
матеріальна та духовна культура нації. У польських та українських
фразеологізмах лексеми на позначення кольорів, можуть уживатися як у прямому,
так і в переносному значенні. Кожен колір, окрім основного значення має
додаткове символічне значення, а іноді і декілька. Саме з символікою того чи
іншого кольору пов’язане переносне значення фразеологічної одиниці. Розуміння
та символіка кольору пов’язана з традиціями та світобаченням певного народу.
Крім цього, ступінь загальної психофізіологічної дії кольору залежить від його
насиченості: чистий спектральний червоний колір може символізувати сонце,
вогонь, кров, жовтий колір – сонце, золото, чорний – ніч, безодню, нещастя,
сірий – сум, буденність.
Семантика кольору в фразеологізмах
часто відрізняється від семантики цього ж кольору у вільному вживанні. Як пише
дослідник фразеології Мєдвєдєв Ф. П., фразеологічний компонент «позбавляється
самостійного значення і набуває нової якості» [4, с. 58]. Розглянемо це на
конкретних прикладах
Слово «білий» в обох мовах має значення: «який має
колір крейди, молока, снігу» [3]: біла, як молоко в українській мові, у
польській мові «mające barwę własciwą
śniegowi, mleku» - biały jak alabaster [5]; «блідий» (про хворобливий стан людини) [3]: білий як полотно українською мовою, biały/ błady jak płotno/ściana / jak mleko / jak śnieg / jak śmierć
/jak trup [5] польською (człowiek wyjątkowo blady, nienaturalnie
blady, często z powodu choroby). Ознака передається на основі подібності
кольору шкіри хворобливої людини з кольором білим: «чистий, світлий» [3]: польською biały
dzien [5], українською білий день. «сивий»
[5] (про колір волосся): українською білий,
як сніг, польською biały jak mleko
[5] (до речі на відміну від української мови у польській мові ця ФО вживається
у значенні «сивий»). «надмірне
споживання цукру, солі, а також вживання кокаїну» [3] ‒ польською biała
śmierć [3], українською біла смерть;
«невідомі або навмисно замовчувані сторінки історії» [3] ‒ biała plama [5] польською і біла
пляма українською; «хворобливий стан людини, яка зловживає спиртними
напоями» [3] – біла гарячка
українською, польською biała gorączka (в
польській мові має також значення ktoś
się bardzo denerwuje, nie może opanować złości, ktoś wpadł w gniew [6])
«хтось дуже злий, не може стримати гніву, хтось розлютився» і в такому значенні
використовується частіше; «танець, до якого дівчата запрошують хлопців» [3]
польською białe tango [biały walc] [5], українською білий танець; «неримований поетичний твір» [3] – biały wiersz [5], білий вірш.
У польській мові існує низка ФО, у яких компонент
білий має цілий спектр значень, наприклад: biały
marsz (marsz protestacyjny pracowników służby zdrowia [5] – марш-протест лікарів – ознака
передається на основі подібності кольору спецодягу лікарів з кольором білий; biały kruk (fenomen, rzadkość, unikat - zwłaszcza w
odniesieniu do cennych książek [6] – фразеологічний словник польської мови
тлумачить як феномен, рідкість, унікальність, але не людини, як у значенні
подібної української ФО біла ворона,
а щодо цінних книг).
В українській мові не має подібних фразеологізмів до
таких польських як: białe szaleństwo –
цей фразеологізм має два значення 1) narciarstwo – йдеться про шанувальників
лижного спорту; 2) twarożek ze śmietanką – творог зі сметаною; białe małżeństwo – значення цієї ФО
związek, w którym małżonkowie nie utrzymują stosunków seksualnych [5] – «життя
у шлюбі без виконання подружніх обов’язків»; biała flota – statki pasażerskie do żeglugi śródlądowej i
przybrzeżnej [5] – пасажирські судна внутрішнього та прибережного плавання; biały murzyn – człowiek (białej rasy)
źle traktowany, wykorzystywany [5] – людина (білої раси), з якою погано
поводяться, над якою знущаються; robić
coś w białych rękawiczkach – działać w jakiejś sprawie bardzo ostrożnie, grzecznie
[31] – вести себе дуже обережно, ввічливо; widzieć
białe myszki – mieć halucynacje, zwykle pod wpływem alkoholu [6] – мати
галюцинації, зазвичай під впливом алкоголю; biały
kołnierzyk – to osoba wykonująca prace biurowe i umysłowe, np. lekarze, pracownicy
banków [6] – це особа, яка виконує офісну чи інтелектуальну роботу, наприклад,
лікар, працівник банку; rozbój w biały
dzień (o jawnym bezprawiu, rabunku, oszustwie) [6] – про явне беззаконня,
грабіж, шахрайство; do białego rana
(przez całą noc, do rana) [6] – всю ніч, до ранку.
Фразеологізм w biały dzień (w
ciągu dnia; jawnie) – протягом дня; явно, має схоже значення до українського серед білого дня [3] – відкрито, у всіх на виду, неприховано, не соромлячись. Удень.
В польській мові не має подібних фразеологізмів до
українських: білий (Божий) світ – 1.
життя у всіх його формах і виявах; 2. все навколишнє; білими нитками шитий – невміло, погано замаскований, виконаний; від білого світу до темної ночі – від
ранку до вечора; весь день; до білого
снігу – дуже довго, тривалий час; до
сивого (білого) волосу – до старості; за
сльозами світу білого не бачити – нестримно, весь час плакати, ридати; на світ білий не дивився б – життя не
миле, не хочеться жити від туги, горя; казка
про білого (солом’яного, рябого) бичка – що-небудь вигадане, надумане,
нереальне; не бачити світу білого –
1. тяжко страждати, мучитися, переживати; 2. бути ув’язненим, перебувати у
неволі; 3. бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити;
покидати / покинути білий світ –
помирати; світу білого не видно – 1.
стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т. ін.); 2.
кого-, чого-небудь дуже багато; старий як
білий світ – дуже давній, споконвічний; у
білий світ, як у копійку – не туди, куди слід; навмання [6].
В опозиції до світлих кольорів є темні, наприклад,
чорний, який є «кольором сажі, вугілля або близьких відтінків». У складі ФО він
асоціюється з чимось сумним, песимістичним: українською чорний день; польською czarna
godzina (okres poważnych trudności, nie tylko materialnych [5] – період
серйозних труднощів, не тільки матеріальних), na czarną godzinę (zabezpieczenie na przyszłość w nieszczęściu, w
trudnej sytuacji życiowej [5]) забезпечення на майбутнє в нещасливий час, у
важкій життєвій ситуації; wpaść w czarną
rozpacz (wielka rozpacz, poczucie beznadziejności [5] – великий відчай,
почуття безнадійності), czarne myśli (ponure
myśli, przypuszczenia [5] – похмурі думки, припущення), а також з чимось
негативним: українською чорна вівця;
польською czаrna (parszywa) owca
(osoba kompromitująca swoje środowisko [5] – про людину, що негативно
відрізняється від інших своєю поведінкою, навіть компрометує інших). Ще однією
додатковою ознакою цієї назви є «поганий фізичний стан»: українською чорний, як земля (про змарнілу, хвору
людину).
ФО, які мають однакове значення в обох мовах,
наприклад, польською czarna lista [5]
(українською чорний список – перелік
осіб, які вважаються порушниками існуючих законів); польською czarny rynek – nielegalny handel [30]
(українською чорний ринок – місце
нелегальної торгівлі товарами за завищеними цінами); польською czarne złoto – węgiel kamienny, ropa
naftowa [30] (українською чорне золото
– так найчастіше називають нафту і чорне вугілля як в українській, так і у
польській традиції; польською czarna
skrzynka – urządzenie w samolocie rejestrujące przebieg lotu [5]
(українською чорний ящик спеціальне приладдя у літаку, яке записує
перебіг польоту).
Часто у ФО назви «біле» і «чорне», використовуються
для позначення невиразності (українською ані
біле, ані чорне; польською ani biale,
ani czarne [6]), або навпаки, –
виразності, контрасту (польською сzarne
na bialym (bez wątpienia, bezsprzecznie, ewidentnie; często na temat
czegoś, co zostało napisane; na piśmie [6]), українською чорним по білому). Також в українській мові є фразеологізм видавати / видати біле за чорне, що
означає виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним [5], в польській мові не
має подібної фразеологічної одиниці.
Дослідивши сталі вислови,
компонентами яких є кольоронімів, можна зробити висновок, що у польській мові
досить образно та яскраво представлені основні кольори. Білий, чорний, зелений
та золотий є найчастотніше вживаними кольорами у польських фразеологізмах: цим
лексемам властива образність та експресія. Як показало дослідження, кожен
кольоронім має національно-специфічні риси, характерні лише для певної мови.
Література
1. Бабій І. М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у
сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В. Стефаника, М. Коцюбинського,
М. Хвильового): автореф. дис. ... канд. філол.
наук : 10.01.01. Київ, 2005. 20 с.
2. Білодід
І.К. Словник української мови в 11-ти томах. Київ, 1970-1980 рр. URL: http://sum.in.ua/ (дата
звернення: 10.10.2023)
3. Інтернет
словник фразеологізмів української мови Словопедія URL: http://slovopedia.org.ua/49/53392-0.html (дата звернення: 11.10.2023)
4. Мєдвєдєв
Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо? Харків : Нова книга 1994. 231 с.
5. Encyklopedia internetowa. Słownik frazeologiczny.
Copyright Videograf 2008. URL: http://www.edupedia.pl/map/dictionary/id/6_slownik_frazeologiczny.html
(дата звернення: 12.11.2023)
6. Gabriela Dziamska-Lenart, Ewelina Woźniak-Wrzesińska
Zuzana Obertová, Magdalena Zakrzewska-Verdugo Jan Zgrzywa Słownik
frazeologiczny z ćwiczeniami. Poznań, 2021 URL: file:///C:/Users/%D0%B0%D0%BD%D1%8F/
Downloads/S%C5%82ownik_frazeologiczny_z_%C4%87wiczeniami_dla_ucz%C4%85cych_si%C4%99_j%C4%99zyka_polskiego.pdf (дата звернення: 25.10.2023)
Немає коментарів:
Дописати коментар