Гайдук Неллі Анатоліївна ФЕЙКИ ЯК ВИД МАНІПУЛЯТИВНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

 

ФЕЙКИ ЯК ВИД МАНІПУЛЯТИВНОГО

ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

Гайдук Неллі Анатоліївна,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри прикладної філології Маріупольський державний університет у Києві, Україна

Анотація. Розповсюдження неправдивої інформації наразі збільшується за рахунок бурхливого розвитку соціальних мереж та активного користування мессенджерами. Фейкові новини, за допомогою яких дезінформується населення, є частиною маніпулятивного психологічного впливу на кінцевих адресатів фейкових повідомлень.

Ключові слова – дезінформація, маніпулятивний вплив, фейки.

Наразі соціальні мережі, мессенджери та способи комунікації за їх допомогою стали невід’ємною частиною життя більшості громадян розвинених країн. Немає вікових чи ще якихось обмежень для цього. Кількість користувачів мессенджерів та соціальних мереж зростає щодня, і використовується не лише для повсякденного побутового спілкування чи розваг, а також і для бізнесу; як стверджує Ю. Данько, «це обумовлено присутністю в мережах конкретної цільової аудиторії і можливістю тісно спілкуватися з живими людьми; сьогодні історія виникнення та розвитку, перспективи функціонування соціальних мереж поступово перетворюються в одним із актуальних напрямків наукових досліджень і викликає зацікавленість з боку науковців» [1].

Із активним розвитком мережевого спілкування та використанням мессенджерів як джерел інформації, все більше постає проблемне питання достовірності мережевої інформації. Поширеним стало розповсюдження неправдивої, або «фейкової» інформації. «Фейк» означає розповсюдження інформації про людей, явища, події, тощо, що цілком чи частково не відповідає дійсності, за допомогою вигаданих повідомлень, вирваних із контексту фраз чи апеляції до неіснуючих фактів. Фейк може містити подвійний обман: розповсюджувати можуть неправдиву інформацію із вигаданих сторінок та акаунтів неіснуючих людей. До сфабрикованих новин, націлених на розповсюдження неправдивих фактів, підрив репутації, можна використати термін «дезінформація». Така дезінформація є шкідливою, вона є частиною маніпулятивного психологічного впливу на кінцевих адресатів фейкових повідомлень, але чи дійсно фейки є вкрай шкідливими?

Наведімо кілька думок із цього приводу. У відповідь на припущення, що фейки нешкідливі, професор з британського інституту Reuters Нік Ньюман в огляді журналістських трендів за 2017 рік заявив, що фейкові новини загрожують підірвати демократичний порядок у всьому світі [5]. Тієї ж позиції притримуються німецький професор Карстен Райнеман та голова корпорації Apple Тім Кук, які вважають фейки справжньою загрозою демократії, тому закликають уряди усіх країн запустити кампанію по боротьбі з фейковими новинами, «що вбивають людський розум» [3].

Фейкові новини розповсюджуються завдяки складній системі, особами, що розповсюджують їх, створюються певні алгоритми, і, хоча, постійно ведеться робота із протидії фейкам, усі способи виявилися поки що не дієвими. К. Джеймсон та Дж. Капелла вважають, що «користувачі створюють дружнє оточення, видаляючи з числа послідовників своїх опонентів або тих, хто став для них неприємним. В результаті створюється гомогенний інформаційний простір, що називають ехо-камерами, куди не проникають альтернативні точки зору. Адресати, що знаходяться в такій замкнутій системі, створюють френд-стрічки, слухають самі себе та погоджуються самі з собою» [4].

Останнім часом інформаційний соцмережевий потік призводить до явного перевантаження мозку користувачів інформацією, тому адресатам дуже важко, користуючись критичним поглядом, відокремлювати хоча б явні фейки від біль-менш правдивої інформації, не кажучи вже про повне відокремлення фейків та напівфейків від правдивих повідомлень.

Тож, фейкові новини із часом стають все серйознішою проблемою, і без системного підходу може статися, що фейкова інформація за відсотковим співвідношенням перевищить правдиву. Фейки настільки закріпилися у медійному мережевому просторі, що деякі науковці вже зараз намагаються розробляти наукову типологію фейкових медіатекстів, що дозволить «розрізняти пародійний, сатиричний, розважальний, провокаційний, політично вмотивований, пропагандистський та маніпулятивний контент» [2, с. 185]. Вочевидь, шкідливими є чотири останні види фейкової інформації щодо згадуваної нами проблеми впливу соціальних мереж на формування суспільної думки, особливо серед молоді, адже саме провокаційна, політизована, пропагандистська, маніпулятивна інформація справляє найбільш значний вплив на свідомість незрілих за віковим критерієм адресатів [2, с. 185].

Таким чином, фейковий контент має серйозний психологічний вплив на аудиторію, може сприяти формуванню хибної громадської думки, являючи собою дезінформацію, чи повну, чи, в окремих випадках, часткову. Адресатові у великому інформаційному потоці важко відрізняти фейки від правди.

Література

1.  Данько Ю. А. Феномен соціальних мереж у контексті становлення і розвитку мережевого суспільства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dspace.hnpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/02c11f38-8228-42bd-ade0-392f5b95785e/content (Дата звернення 01.11.2023).

2.  Кудлай В., Гайдук Н. Соціальні мережі в контексті формування суспільної думки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/33_2020/part_1/27.pdf (Дата звернення 01.11.2023).

3. Heath, A. (2017), Fake news is killing people’s minds, says Apple boss Tim Cook. [Online] Available from: http://www.telegraph.co.uk/technology/
2017/02/10/fake-news-killing-peoples-minds-says-apple-boss-tim-cook/ (accessed 01 November 2023).

4. Jamieson, K.H. & Cappella, J.N. (2008), Echo Chamber: Rush Limbaugh and the Con-servative Media Establishment. Oxford: Oxford University Press.

5. Newman, N. (2017), Journalism, Media and Technology Trends and Predictions 2017. [Online] Available from: http://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/
publication/journalism-media-and-technology-trends-and-predictions-2017 (accessed 01 November 2023).